Анотація
У статті досліджується актуальність впровадження базової військової підготовки (БВП) в Україні в умовах тривалого військового конфлікту. Розглянуто необхідність створення системи оборонної освіти для цивільного населення як інструменту зміцнення національної безпеки, підвищення мобілізаційної готовності та формування патріотичної свідомості. Проведено аналіз міжнародного досвіду, визначено основні виклики та можливі форми реалізації БВП в Україні.
Ключові слова: базова військова підготовка, національна безпека, мобілізація, обороноздатність, патріотизм, військова освіта
Сучасна геополітична ситуація, зумовлена повномасштабною війною Росії проти України, актуалізує питання створення цілісної системи національної безпеки, до якої має бути залучене все населення країни. Основним викликом є не лише професійна підготовка військових, але й готовність цивільного населення до дій в умовах бойових дій, терористичних загроз і кризових ситуацій. У зв’язку з цим запровадження базової військової підготовки як елементу оборонної стратегії набуває особливої ваги.
1. Теоретичне підґрунтя БВП
Базова військова підготовка — це комплекс освітньо-практичних заходів, спрямованих на формування у громадян базових знань і навичок у сфері національної безпеки, самооборони, домедичної допомоги та військової справи. У мирний час вона виконує профілактичну функцію, формуючи готовність до надзвичайних обставин. У період військових дій — стає інструментом швидкої мобілізації та адаптації населення до бойових умов.
2. Актуальність проблеми в українському контексті
2.1. Загроза національній безпеці
Після 2022 року Україна зіткнулася з необхідністю масової мобілізації. Проте значна частина населення не володіла навіть базовими навичками поводження зі зброєю чи дій в умовах бойових дій. Відсутність системної підготовки знижує ефективність мобілізаційних заходів і ускладнює оперативне розгортання оборонних структур.
2.2. Психологічна готовність суспільства
БВП виконує також психологічну функцію — формує впевненість, знижує рівень паніки в кризових ситуаціях, підвищує готовність громадян до активної участі в обороні держави.
2.3. Формування патріотизму
Через систему військово-патріотичного виховання посилюється зв’язок громадян із державою, формується почуття обов’язку, громадянської відповідальності та національної ідентичності.
3. Форми впровадження БВП
Враховуючи специфіку українського суспільства та ресурсні обмеження, ефективне впровадження БВП можливе через такі канали:
Шкільна освіта — модернізація курсу «Захист України» у старших класах, з практичними тренуваннями (стрільби, домедична допомога, орієнтування).
Університетські програми — введення обов’язкового модулю військової підготовки для студентів немілітарних спеціальностей.
Навчання для дорослого населення — короткострокові курси на підприємствах, у громадах, центрах зайнятості.
Волонтерські ініціативи — підтримка громадських та ветеранських організацій, які навчають цивільних.
Цифрові платформи — розробка онлайн-курсів, мобільних додатків для теоретичної підготовки.
4. Міжнародний досвід
Країни з ефективними моделями національної безпеки вже давно використовують концепцію БВП:
Фінляндія: має систему Національного оборонного навчального центру, де цивільні добровільно проходять навчання.
Ізраїль: обов’язкова служба для всіх громадян, постійні курси для резервістів.
Швейцарія: громадяни тримають зброю вдома, щороку проходять збори та тренування.
Ці моделі демонструють, що підготовлене населення є ключовим елементом безпеки навіть у мирних державах.
5. Основні виклики впровадження в Україні
Інфраструктурна обмеженість — нестача полігонів, навчальних центрів, інструкторів.
Нерівний доступ — сільське населення має менше можливостей для проходження підготовки.
Бюрократичні перепони — відсутність загальнонаціональної програми та нормативного регулювання.
Суспільне несприйняття — у частини населення зберігається упереджене ставлення до мілітаризації.
6. Перспективи та висновки
Базова військова підготовка повинна стати невід’ємною частиною національної стратегії України. Її систематичне впровадження сприятиме:
підвищенню обороноздатності країни;
формуванню зрілого громадянського суспільства;
розвитку культури безпеки;
інтеграції громадян у процеси національного опору.
Запровадження БВП має спиратися на міжвідомчу співпрацю, державну підтримку, освітні стандарти та досвід країн НАТО. В умовах затяжного конфлікту така підготовка є не лише доцільною, а й життєво необхідною для забезпечення стійкості української державності.
