Ви помітили, що ваша дитина не може всидіти на місці, постійно відволікається і не доводить справи до кінця? Можливо, вам здається, що вона просто непослушна або балується. Але за цими ознаками може ховатися серйозніша проблема – синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ). Давайте розберемося, що це за стан, які його симптоми і як допомогти дитині з СДУГ.
Симптоми
Симптоми гіперактивності у дітей:
- Постійно вередує і звивається;
- Їй важко сидіти на місці, тихо грати або розслаблятися;
- Постійно рухається, часто бігає або десь лазить;
- Багато розмовляє;
- Має запальний характер або "короткий запал".
Симптоми неуважності у дітей:
- Дитині важко залишатися зосередженою, вона легко відволікається або їй швидко набридає завдання ще до його завершення;
- Здається, ніби не слухає, коли з нею говорять;
- Важко запам’ятовує речі та виконує інструкції;
- Не звертає уваги на деталі або робить багато помилок;
- Неорганізована, не може планувати наперед і завершувати справи.
- Часто втрачає або губить домашнє завдання, книги, іграшки чи інші предмети.
Приклади
Часто батьки стикаються з парадоксальною ситуацією: вдома дитина може бути справжнім янголом, а в дитячому садку раптово демонструє зовсім іншу поведінку. Однак, у дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) ситуація інша: їхня поведінка, як правило, є стабільно складною, незалежно від оточення. Важливо відрізняти такі прояви від звичайних дитячих витівок. Якщо ж ви помічаєте лише окремі симптоми СДУГ, і вони проявляються не постійно, то, швидше за все, це не цей розлад. СДУГ – це досить поширений нейророзвитковий розлад, який зазвичай діагностується у ранньому дитинстві, ще до початку шкільного навчання. Крім того, діти зі СДУГ часто мають додаткові проблеми зі здоров’ям, такі як порушення мови, координації рухів, а також емоційні розлади.
Лікування СДУГ
Діти з синдромом дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) часто потребують комплексного підходу до лікування, який включає поведінкову терапію, навчання соціальним навичкам, батьківські тренінги та консультації фахівців у галузі психічного здоров’я. Такі заходи допомагають дитині розвивати навички самоконтролю, взаємодії з оточуючими та впоратися з емоційними труднощами. Важливо зазначити, що СДУГ часто супроводжується іншими розладами, такими як тривога або депресія. Тому індивідуальний підхід до кожної дитини, який враховує всі аспекти її стану, є ключовим для успішного лікування.
Приклади терапії:
- Поведінкова терапія. Вчителі та батьки можуть навчитися стратегіям зміни поведінки, таким як символічні системи винагороди та тайм-аути, для вирішення складних ситуацій.
- Навчання соціальним навичкам. Може допомогти дітям навчитися адекватній соціальній поведінці.
- Навчання батьківським навичкам. Може допомогти батькам виробити власні способи розуміння і контролю поведінки своєї дитини. Більше часу проводити разом із дітьми.
- Психотерапія. Дозволяє старшим дітям зі СДУГ розповідати про проблеми, які їх турбують, досліджувати негативні моделі поведінки і вивчати способи керування своїми симптомами.
- Сімейна терапія. Сімейна терапія може допомогти батькам, братам і сестрам впоратися зі стресом від життя з людиною з СДУГ.
