Сучасне суспільство спонукає дітей до постійної конкуренції: у школі, в спортивних секціях, навіть у дружніх компаніях під час ігор. Але чи така гонка за успіхом корисна для їхнього психічного здоров’я? Чи не перетворюється змагальний дух на джерело стресу, тривоги та невпевненості в собі?
Діти та змагання
Питання про те, чи шкідливі чи корисні змагання для дітей, не має однозначної відповіді. Наукові дослідження демонструють неоднозначні результати: з одного боку, конкуренція може знижувати мотивацію, а з іншого – сприяти соціальній адаптації та емоційному благополуччю. За словами Руслани Мороз, дитячого психолога, така різноманітність результатів пояснюється тим, що вплив змагань залежить від багатьох факторів, зокрема від віку дитини, виду діяльності, а також від того, як саме організовано змагальний процес. Важливо розуміти, що змагання – це природна частина життя, і воно може як стимулювати розвиток, так і викликати стрес. Все залежить від контексту, в якому відбувається змагання.
Психологиня підкреслює, що дитина повинна мати період, коли вона відчуває себе впевненою в своїх силах і знає, що її люблять просто за те, що вона є. Саме в цей період формується її самооцінка, яка в подальшому допоможе їй успішно долати життєві труднощі. Тому важливо створювати для дитини атмосферу підтримки та дозволяти їй самостійно досягати маленьких перемог. Тільки так вона зможе бути готовою до конкуренції у дорослому житті.
Як перетворити змагання на зростання, а не травму
Життя – це постійний рух між успіхами та невдачами. Конфліктні ситуації, розчарування та стресові переживання є невід’ємною частиною цього процесу. Однак, їхній вплив на розвиток особистості дитини може бути кардинально різним. У одних випадках вони стають потужним стимулом для зростання, формуючи стійкість та впевненість у власних силах. В інших же, навпаки, можуть призвести до почуття безпорадності та самозвинувачення, незалежно від досягнутих результатів.
Змагальницький елемент у грі й освіті може навчити дітей:
- працювати в команді;
- навчити того, що різні люди міркують по-різному;
- побачити власні слабкі та сильні сторони;
- відзначати власний успіх на різних його етапах;
- покращити оцінку ризиків;
- формувати ментальну стійкість;
- навчити дитину прагнути зростання тощо.
Українське суспільство поступово відходить від звички зациклюватися на негативних аспектах. Особливо важливо культивувати позитив у вихованні дітей. Навіть дрібниці можуть мати велике значення: замість того, щоб акцентувати увагу на помилках, наприклад, підкреслювати неакуратно написані літери, варто відзначати вдалі моменти. Батьки часто приділяють надмірну увагу предметам, які дитині даються важко, нехтуючи тим, що в неї добре виходить. Як зазначає Мороз, «людина не може бути універсалом. Звичайно, базові знання важливі, але якщо дитина має талант до малювання, то розвиток саме цього напрямку має бути пріоритетом. Не варто примушувати дитину досягати успіхів у всіх сферах за рахунок її природних здібностей».
