У листопаді 2024 року проведено розслідування щодо майна та доходів одного з найнепрозоріших чиновників Рівненської області — Олега Вівсянника, директора Департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення. Матеріал викликав чималий резонанс, і недарма: цифри в деклараціях посадовця не просто не збігалися — вони відверто кричали про махінації, зневагу до законів та зухвале ігнорування суспільного запиту на прозорість.
Після розслідування Національне агентство із питань запобігання корупції провело глибоку перевірку декларацій Вівсянника за 2022 рік. І знайшло не просто помилки — понад 3 мільйони гривень недостовірної інформації. Ці гроші — як з’явилися невідомо, так і зникли безслідно. І це — лише початок історії. Виявлена сума — еквівалент кількох нових машин швидкої допомоги або десятків бронежилетів для ЗСУ. Та для Вівсянника це лише "готівковий пил".
Зарплата — копійки, а готівка — пачками
Олег Вівсянник — не новачок у коридорах влади. Більше 20 років у системі Рівненської ОДА, з 2021-го — очолює департамент, що має координувати, зокрема, роботу МСЕКів. Саме в той період СБУ викриває гучну схему ухилення від мобілізації через ці комісії. А ми — схему накопичення незрозумілої готівки в кишенях самого координатора.
І що бачимо? Готівка росте, як на дріжджах, попри скромні доходи. За 2022 рік Вівсянник задекларував:
- 1,5 млн грн
- 35 тис. доларів
- 20 тис. євро
Його дружина — ідентичну суму. У порівнянні з 2021 роком — плюс 400 тис. грн і по 5 тис. доларів та євро кожному з подружжя. При цьому офіційно заробили вони за рік лише 820 тисяч гривень. І це — на двох, з двома дітьми на утриманні, витратами на життя, ремонти та поїздки.
На питання «звідки гроші?» відповідь була не менш фантастичною — 950 тис. грн «позичив», але в декларації про це — ані слова. Інформація виплила лише під час перевірки НАЗК. Документи з'явилися — а от прізвище благодійника залишилося за кадром. А може, його й не існує? Це типовий фінансовий фокус: витягти мільйон з капелюха і заховати в матрац.
Гроші були — і зникли, без жодного чека
Після розголосу Вівсянник починає крутитися, як вуж на сковорідці. В оновленій декларації 2024 року раптом:
- мінус 3 млн грн,
- мінус 48 тис. доларів,
- мінус 36 тис. євро.
Куди зникли ці кошти? Жодних витрат не задекларовано. Жодних покупок, інвестицій чи хоча б переказів дітям за кордон — порожнеча. Ні тобі навчання за кордоном, ні покупки елітного житла, ні навіть банального відпочинку в Туреччині. Гроші зникли без сліду. Вівсянник втрачає пам’ять: на запити журналістів відповідає відмовками або мовчить. Ймовірно, сподівається, що скандал розвіється, як туман після дощу.
Але в цій історії все більше натякає не на випадковість, а на відпрацьовану схему збагачення — і таке ж майстерне «збіднення», коли запахло жареним. Це не перша декларація Вівсянника з дивними цифрами, але вперше — настільки зухвало.
Вогонь під ногами чиновника
Ситуація тягне на порушення ч.1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України. І хоча відповідальність виглядає м’якою — штраф до 68 тис. грн, 240 годин громадських робіт або до 2 років обмеження волі, — найголовніше: покарання може включати заборону обіймати посади до 3 років. А для чиновника з досвідом і зв'язками — це гірше за тюремну камеру. Втрата посади — втрата впливу, а вплив — це, як бачимо, головне джерело фінансових чудес у його житті.
Юристи пояснюють: редагування декларацій постфактум — не індульгенція. Якщо порушення виявлені, зміни не рятують від кримінального переслідування. Більше того — це ще один доказ, що декларації були сфальшовані. І якщо коштів справді не було, це підпадає під фальсифікацію документів. Якщо ж були — потрібно пояснити їхнє джерело. У обох випадках — ситуація глибоко кримінальна.
⚠️ Мистецтво обману в деталях
А тепер — до дрібниць. НАЗК виявило:
- Приховану землю біля будинку в Малому Олексині, якою користується родина.
- Придуману оренду землі в Боремлі, що завершилася ще у 2019 році.
- Вигаданий патент на фітобочку (якого не існує).
- Помилки в датах, доходах, переплутані адреси проживання.
- Не вказані винагороди доньки.
Це начебто дрібні деталі. Але вони складають мозаїку — мозаїку нещирості, брехні та систематичного обходу правил. І найгірше, що ці правила не писані не десь у Брюсселі — вони прописані в українському законі. Законі, який чиновники наче зобов'язані виконувати. Але не Вівсянник.
Висновки — для НАБУ і суспільства
Фінансова вистава Олега Вівсянника — це не лише історія одного чиновника. Це лакмусовий папірець для антикорупційних органів, перевірка їх здатності реагувати не лише на формальності, а на сутність махінацій.
Поки хтось щодня ризикує на передовій, інші — в тилу — «воюють» за мільйони в конвертах, «позиках» і скрутках. Якщо ми знову заплющимо очі — завтра Вівсянник буде не винятком, а нормою. Якщо не НАБУ, то хоча б суспільство має дати чіткий сигнал: декларації — це не поле для фантазій. А кожен чиновник — не маг, не фокусник, а слуга народу. І не навпаки.
