Житомирщина – це земля з одним з найдавніших міст України, Житомиром. Містом, яке отримало Магдебурзьке право навіть раніше, ніж Київ.
Історії з вогню та води
У 945 році древляни вбили київського князя Ігоря, чоловіка княгині Ольги. Княгиня прийшла на Житомирщину, під самісіньке місто древлян – Іскоростень та спалила його дотла. Це був урок історії, який не всі засвоїли – “краще людей на цих землях не зачіпати”, тож доносити його доводиться тільки силою – виганяючи ворога з кожного куточка української землі.
Та не подумайте, що це була єдина причина візиту княгині на Житомирщину. В Іскоростені Ольга також вподобала місце для купання: гранітні валуни, розсипані по відносно неглибокій річці. Зараз це геологічна пам’ятка природи “Ольжина купальня”.
Вхід в музей тільки з аквалангом
Щоб оглянути експонати цього музею, обов’язково потрібно мати акваланг. Малинський підводний музей, створений у 2011 році в затопленому кар’єрі, який місцеві називають “Калюжа”, розташований на глибині до 15 метрів. Навіть для початківців таке занурення не є складним.
Вода холодна, зате дуже чиста. Температура протягом року 4-6 С°, а під водою все видно від 2 до 12 м. Та найкраще приїжджати з січня по червень, бо саме тоді вода найчистіша. Отже, завчасно переглянь прогноз погоди перед тим як вирушити на екскурсію.
Житомирщина славиться своїми гранітними родовищами. Одним із наслідків активної видобутку стала поява численних кар’єрів. Багато з них після вичерпання ресурсів були затоплені і перетворилися на Перейдемо тепер до самого замку. Радомишльський замок виник на місці колишньої паперової фабрики, яка колись постачала папір для Києво-Печерської Лаври. Сьогодні тут розмістився унікальний Музей української домашньої ікони, створений на основі приватної колекції. Це найбільший у світі зібрання українського сакрального мистецтва, що налічує понад 5 тисяч експонатів. А ще тут відновили старовинне паперове виробництво, аби відтворити атмосферу XVII століття.озера. Так, наприклад, поблизу Коростишева утворився гранітний каньон з 10-метровими скелями і 20-метровою глибиною води.
Замок на місці папірні
Перш ніж розповісти про замок у Радомишлі, слід згадати про легендарний Королівський шлях – Via Regia. Цей давньоримський торговий маршрут, один з найстаріших і найдовших у Європі, сполучав Схід і Захід континенту. Історично склалося так, що частина цього шляху проходила через територію сучасного Радомишля.
Перейдемо тепер до самого замку. Радомишльський замок виник на місці колишньої паперової фабрики, яка колись постачала папір для Києво-Печерської Лаври. Сьогодні тут розмістився унікальний Музей української домашньої ікони, створений на основі приватної колекції. Це найбільший у світі зібрання українського сакрального мистецтва, що налічує понад 5 тисяч експонатів. А ще тут відновили старовинне паперове виробництво, аби відтворити атмосферу XVII століття.
Шлях людства в космос
З його рук – перша міжконтинентальна балістична ракета, перший штучний супутник Землі, космічні кораблі «Восток» і «Восход». Та довгий час ніхто не знав Сергія Корольова – українського вченого, конструктора космічних кораблів та основоположника практичної космонавтики.
Незважаючи на видатний внесок у світову науку, ім'я вченого довгі роки залишалося невідомим широкому загалу. Радянська влада приховувала його досягнення, навіть коли Нобелівський комітет збирався присудити йому премію. Більше того, його було репресовано і заслано до ГУЛАГу.
444 листи, аж потім зустріч наживо
Затишне село Верхівня на Житомирщині стало свідком незвичайної історії кохання. Саме тут, у своєму маєтку, мешкала графиня Евеліна Ганська, яка була таємною музою видатного французького письменника Оноре де Бальзака. Їхнє листування, що тривало понад 17 років, було сповнене пристрасті та таємничості.
Довгоочікувана зустріч між Оноре де Бальзаком та графинею Евеліною Ганською відбулася у швейцарському містечку Невшателі. Ця зустріч стала результатом тривалої переписки і була ретельно спланована, адже кожен з них хотів дізнатися, яким є його таємний адресат насправді. Після смерті чоловіка графині, письменник нарешті зміг приїхати до Верхівні, де за кілька років написав понад десяток своїх найкращих творів.
До речі, маєток не зазнавав кардинальних змін. Його не перебудовували, уся ліпнина тут досі оригінальна, а у парку навіть не чіпали дерев.
